Незважаючи на те, що смерчі часто тривають короткочасно, вони становлять серйозну небезпеку для човнів, плавців і прибережних районів. У Греції вони з'являються порівняно часто, переважно восени в Іонічному та Егейському морях, коли тепле море контрастує з першими холодними повітряними масами.
Вражаючий феномен, що з’єднує небо з морем
У морі, де горизонт стикається з водою, природа іноді влаштовує одне зі своїх найдраматичніших видовищ: корабель на підводних крилах. Цей обертовий стовп води і повітря, який ніби з'єднує небо з морем, - явище, яке викликає і благоговіння, і захоплення. Незважаючи на те, що він схожий на торнадо, водосміт має свої унікальні характеристики та умови створення.
Гідросифони поділяються на дві основні категорії залежно від способу їх утворення. Розуміння цієї різниці має вирішальне значення для оцінки їх небезпеки.
Гейзер стає видимим, коли обертання створює воронкоподібний стовп із крапель води, оточений мантією води, що піднімається з поверхні моря. Швидкість вітру всередині водяної смерчі коливається від 60 до понад 150 кілометрів на годину. Вони становлять серйозну небезпеку для човнів, вітрильників та будь-якої іншої морської діяльності. Навіть найслабші водяні смерчі можуть перевернути невеликі судна та завдати шкоди прибережним зонам, якщо вони вийдуть на сушу.
Греція з її великою береговою лінією та теплими морями є регіоном, де відносно часто трапляються судна на підводних крилах, особливо в осінні місяці. У цей період море залишається теплим, а перші холодні повітряні маси з півночі починають опускатися, створюючи ідеальні умови нестабільності для їх утворення. Іонічне та Егейське моря – це райони, де їх найчастіше записують, пропонуючи рідкісне та дике видовище, яке нагадує нам про силу природи.
